Разом з тим, уряд може, після отримання відповідної згоди Верховної Ради й обговорення із громадянським суспільством, ухвалити рішення щодо вступу до міжнародних економічних об’єднань (інститутів) за умови, що це буде сприяти досягненню стратегічних цілей країни й, тим самим, росту добробуту її громадян.

 

Міжнародні зобов'язання України не повинні обмежувати права й можливості громадян країни, знижувати рівень їхньої соціальної захищеності, добробуту й соціальних гарантій.

 

Мета БЮТ – змінити зовнішню політику у такий спосіб, щоб не тільки декларувалися, але й реально забезпечувалися національні інтереси та пріоритети України у світі. Доленосні рішення мають схвалюватися прозоро, за участі експертів та за згоди суспільства.

 

Енергетична безпека – зовнішньополітичний пріоритет № 1. Енергетична політика нашої країни має бути органічно взаємопов’язана із енергетичною стратегією Європейського Союзу.

 

БЮТ вважає необхідними ефективні дії, покликані ствердити суверенітет України, а саме – остаточно оформити державний кордон по всьому периметру, тобто домовитися про делімітацію Азово-Керченської акваторії, закріпити статус українсько-білоруського кордону. Слід врегулювати спірні питання та досягти повною мірою виконання угод щодо тимчасового перебування Чорноморського флоту РФ на території України. Розв’язати з Румунією проблеми делімітації континентального шельфу та виключних економічних зон у Чорному морі, що дозволить негайно розпочати роботи з розвідки та видобутку енергоносіїв.

 

Важливим національним інтересом України є розвиток стратегічного партнерства як з Росією, так і з США, що підносить роль України як фактора стабільності, миру, безпеки і демократичної трансформації у Східній Європі і Євразії.

 

Розгортання широкомасштабного економічного співробітництва з такими провідними країнами світу як Росія, США, Німеччина, Франція, Великобританія, Японія, Китай, Канада, Індія входить до складу пріоритетних національних інтересів України.

 

Міжнародне співробітництво потрібно Україні не тільки у вирішенні глобальних питань, як то набуття нових джерел постачання енергоносіїв, але, не в останню чергу, в гуманітарній сфері – захист інтересів громадян, які тимчасово працюють за кордоном, запобігання торгівлі жінками та дітьми, нелегальної міграції.

 

У сучасному світі ми потребуємо дружніх і взаємовигідних відносин з усіма націями незалежно від культури, раси або віросповідання. Ми потребуємо економічних відносин, які є взаємовигідними, і ми повинні стати партнером країн, з якими ми можемо будувати міцне надійне майбутнє.

 

Ми приєднаємося до Світової Організації Торгівлі (СОТ) по-перше, тому що в наших економічних інтересах можливість торгувати з іншими державами на вигідних умовах, по-друге тому що це активізує зовнішню торгівлю й інвестиції, які будуть стимулювати розвиток бізнесу й збільшення кількості робочих місць, і по-третє тому що це призведе до запровадження міжнародних стандартів ділової дисципліни в наших головних експортерів, які повинні працювати відповідно до міжнародних правил

 

БЮТ вважає, що у зовнішній політиці Україна має керуватися тріадою взаємопов’язаних економічних, політичних та стратегічних інтересів:

 

• вільна торгівля, звуження сфери протекціоністських заходів та доступ до світових ринків, який розширюватиметься із вступом до СОТ;

• рівноправні взаємовигідні стосунки з зарубіжними країнами, які будуються на цінностях демократії та сприяють її поширенню;

• стабільність, яка сприяє неподільній для всіх країн континенту європейській безпеці й здатна запобігати міжнародним конфліктам.

 

Україна має європейське покликання. Ми продовжимо працювати для нашої стратегічної мети – стати членом Європейського Союзу. Це дало б істотні соціально-економічні вигоди, які ввели б нас до найбільшого у світі економічного блоку, що включає майже 500 мільйонів споживачів і валовий внутрішній продукт приблизно 13 трильйонів доларів.

 

Нова поглиблена Угода між Україною та Європейським Союзом, як інструмент політичної асоціації та економічної інтеграції, має:

 

• створити умови для повноцінної участі України у спільному ринку ЄС з його “чотирма свободами” - вільним пересуванням людей, товарів, послуг і капіталу;

• запровадити поглиблену зону вільної торгівлі, як перший крок у інтеграції до внутрішнього ринку ЄС;

• інтенсифікувати політичний діалог і розширити співпрацю в сфері зовнішньої, безпекової і оборонної політики;

• поглибити галузеву співпрацю, особливо у енергетичній галузі, через розвиток спільної енергетичної політики, запровадження європейських стандартів і технологій, участь у проектах із диверсифікації, енергозбереження і залучення масштабних прямих іноземних інвестицій;

• передбачити повномасштабну участь України у програмах ЄС щодо молоді, науковців, освіти, культури і професійного навчання;

• забезпечити подальшу лібералізацію візового режиму в рамках створення єдиного простору стабільності, свободи і безпеки для сприяння контактів між людьми, гармонізації міграційної політики та ефективного протистояння загрозам “м’якої безпеки” (організована злочинність, контрабанда та ін.);

• гарантувати швидку та ефективну адаптацію законодавства України до законодавства ЄС.

 

Для успішної підготовки та імплементації нової Угоди між Україною та ЄС потрібно якісно покращити механізм координації політики європейської інтеграції.

 

Жодна країна у сучасному світі не може наодинці протистояти новим загрозам. БЮТ розуміє переваги євроатлантичної інтеграції України. Але реальністю є і те, що питання членства в НАТО не є нагальним для більшості людей. Існує великий рівень антипатії до НАТО, особливо на сході та півдні України. Сам Альянс перебуває зараз у пошуках нової ідентичності в умовах іншої конфігурації загроз. Відповідальний уряд в цій ситуації має робити набагато більше, щоб надати людям всю необхідну інформацію і аргументи, щодо питань регіональної і глобальної безпеки та партнерства, і ми робитимемо це реально, а не декларативно.

 

Вступ України до НАТО може відбутися не раніше, ніж більшість населення України зрозуміє переваги членства в цій організації у порівнянні з позаблоковим статусом або приєднанням до Ташкентського пакту. Питання про вступ до НАТО буде вирішуватись винятково на референдумі.

 

Але до того має тривати робота з модернізації Збройних сил України та реалізації Плану дій.

 

Критерієм успішності євроатлантичної інтеграції має стати прогрес у запроваджені високих стандартів підзвітності, прозорості і громадського демократичного контролю у практику державних інститутів, зокрема Збройних Сил, безпекових та правоохоронних органів. Висока інституційна спроможність і стандарти мають бути пріоритетними інвестиціями у нашу безпеку.

 

Наша доля – це не забута погранична країна і не міст між пострадянським простором та зрілими європейськими демократіями.

 

Ми взаємодіємо з нашими сусідами, оскільки знаємо, що самовизначення не означає ізоляцію. Досягнення національної незалежності сьогодні означає отримання нового статусу, а не вихід зі світової арени. Нові країни здатні побудувати зі своїми сусідами відносини, засновані на рівності та спільних інтересах. Саме такі відносини ми прагнемо побудувати з Росією, і саме так Україна може допомогти розширити зону європейської безпеки, миру і стабільності.

 

Відносини з Росією – занадто важливі для безпеки та процвітання всіх нас, щоб розвивати їх ситуативно. Ми переглянемо наші відносини з Росією на підставі взаємоповаги та взаємного співробітництва. Росія - важливий стратегічний економічний партнер, і економічні й культурні зв'язки будуть заохочені й розвинені.

 

Сьогодні стратегічне завдання, яке стоїть перед лідерами Росії та України, полягає у тому, щоб гарантувати, що поточні зміни продовжувались належним, мирним і, що найголовніше, взаємовигідним чином. Гри в піддавки не буде.

 

Кінцевий результат такого процесу має бути очевидним: два процвітаючих та дружніх сусіди, як Франція та Німеччина. Але щоб забезпечити такий результат, терміново необхідно впровадити процедури, здатні сприяти реформам та оновленню обох країн, не створюючи напруження, або захищати та адаптувати їх там, де вони вже існують.

 

Ми вважаємо обов’язком України допомогти у процесі інституціоналізації ролі Росії в Європі, оскільки більша визначеність у цьому відношенні допоможе принести більше впевненості та стабільності у російсько-українські відносини.

 

Росії та Україні потрібно знайти схожу практичну покрокову схему покращення тих особливих зв’язків, які існують між росіянами та українцями.

 

Сьогодні жодна держава не може накласти вето на європейське майбутнє будь-якої іншої держави. Якщо лідери Росії та України зможуть застосувати таке розуміння до управління двосторонніми відносинами, як би важко це іноді не здавалося, ми забезпечимо нову основу близьких відносин, які матеріально і духовно збагатять народи наших країн.

 

Звільнивши наші економіки та суспільства, ми будемо здатні побудувати краще та більш змістовне життя для наших народів.

 

Щоб досягти прогресу, стабільність та надійність є набагато важливішими активами, ніж донкіхотські пошуки витонченої формули координації великих схем для швидкої інтеграції. Так само, як прозорість працює для найкращої бізнесової практики світу, вона також може служити для зменшення підозри та побудови довіри у дипломатії між сусідами.

 

Справді, історичні та культурні зв’язки з нашим сусідом означають, що ми ніколи не зможемо повернутися спиною до Росії. Ці зв’язки разом зі здоровими, прозорими торговельними угодами мають стати наріжним каменем наших відносин, які б втілювали нашу взаємну довіру та повагу.

Україна – суверенна держава. «Український прорив» дозволить стати нам сильним, повноцінним гравцем на геополітичному просторі.