Стратегічними пріоритетами нової Конституції мають бути:

 

• унітарність, єдність та соборність України як держави, в якій громадяни всіх національностей мають рівні права;

• вдосконалення процедурних норм і процесуальних гарантій захисту прав та свобод людини і громадянина.

• статус української мови як єдиної державної, вільний розвиток російської та інших мов;

• забезпечення організаційних та фінансових передумов для виведення політичних партій та блоків з-під впливу політизованого корпоративного капіталу;

• забезпечення постійної системи комунікації між владою та громадянами у міжвиборчий період з метою безперервного вдосконалення справедливості;

• розвиток парламентаризму і його інституційних основ: партійної системи та вдосконалення пропорційної системи виборів до Верховної Ради України та місцевих рад, а також законодавче врегулювання статусу парламентської більшості (коаліції депутатських фракцій) та парламентської опозиції;

• наділення парламентської опозиції контрольними функціями за доходною та витратною частиною бюджетів, включно з закріпленим за опозицією правом формувати та очолювати Рахункову палату, розширенням повноважень Рахункової палати по контролю за бюджетними та державно-корпоративними фінансовими потоками;

• притягнення високопосадовців до відповідальності через судову систему за ініціативою опозиції;

• формування спеціальних контрольних комітетів Верховної Ради більшістю від чисельного складу парламентської опозиції з наданням цим комітетам прав тимчасових слідчих комісій;

• скасування недоторканості вищих керівників держави, народних депутатів України та суддів;

• скасування всіх пільг вищим керівникам держави, посадовим особам та народним депутатам України;

• позбавлення мандатів депутатів всіх рівнів, які порушили обіцянки перед народом, – з наданням права ухвалення відповідних рішень з'їздам партій (блоків);

• спрощення процедур проведення всеукраїнських та місцевих референдумів для залучення народу до безпосереднього здійснення влади;

• розширення прав місцевого самоврядування з наданням всім органам місцевого самоврядування права формувати власні виконавчі органи;

• обрання та відкликання суддів народом з посиленням контролю за суддями та відповідальності суддів;

• заборона пропаганди розколу України в засобах масової інформації.

 

Блок Юлії Тимошенко зобов’язується невідкладно організувати всеукраїнський референдум, на який винести такі питання:

 

1. Чи підтримуєте Ви президентську форму правління, за якої Президент України обирається всенародно, є главою держави і очолює Уряд України?

2. Чи підтримуєте Ви парламентську форму правління, за якої Посада Президента України скасовується, Уряд України призначається і звільняється Верховною Радою України, а Прем'єр-міністр України є главою держави?

3. Чи підтримуєте Ви обрання та відкликання суддів народом?

4. Чи підтримуєте Ви розширення прав місцевого самоврядування з наданням всім органам місцевого самоврядування права формувати власні виконавчі органи?

5. Чи підтримуєте Ви встановлення дієвого контролю за владою через надання конституційного статусу парламентській опозиції?

6. Чи підтримуєте Ви скасування недоторканості вищих керівників держави, народних депутатів України та суддів?

7. Чи підтримуєте Ви скасування всіх пільг вищим керівникам держави, посадовим особам та народним депутатам України?

8. Чи підтримуєте Ви позбавлення мандатів депутатів всіх рівнів, які порушили обіцянки перед народом, – з наданням права ухвалення відповідних рішень з'їздам партій (блоків)?

9. Чи підтримуєте Ви спрощення процедур проведення Всеукраїнських та місцевих референдумів для залучення народу до безпосереднього здійснення влади?

 

Етапи ухвалення нової Конституції:

 

• Блок Юлії Тимошенко ініціює конституційну реформу, відправною точкою реалізації якої є референдум. Результати референдуму щодо вибору моделі конституційного устрою країни повинні стати обов'язковими для виконання всіма органами влади й політичними силами країни. На референдум виносяться основні питання, що визначають засади конституційного ладу.

• Після проведення референдуму, що виявить волевиявлення громадян, БЮТ домагатиметься скликання Конституційної Ради, до складу якої увійдуть найавторитетніші фахівці з питань конституційного права й державного будівництва. Конституційна Рада на підставі результатів референдуму повинна буде запропонувати проект Основного Закону, що враховуватиме також досвід держав із розвинутою демократією, де народ вибрав шлях, аналогічний тому, що буде закріплений на референдумі.

• Після всенародного обговорення розроблений у такий спосіб проект Конституції буде винесений на референдум, щоб народ скористався своїм правом затвердити Основний Закон, за яким йому треба буде жити.

 

Реформа системи виконавчої влади

 

Реформування міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ) буде спрямоване на:

 

• спрощення класифікації центральних органів виконавчої влади шляхом перегляду статусу ЦОВВ та їх кількісного складу, уточнення функцій ЦОВВ;

• забезпечення провідної ролі міністерств як головних суб’єктів розробки політики у відповідних секторах державного управління;

• ефективне управління державними фінансами та державним майном і контроль за їх використанням;

• забезпечення на конституційному рівні чіткого розмежування між повноваженнями Уряду, як вищого органу, в системі виконавчої влади та органами, що здійснюють регуляторні та контрольні функції (національні комісії, Антимонопольний комітет, Служба безпеки України, Державний комітет телебачення і радіомовлення);

• реорганізацію Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва в Національну комісію з питань регуляторної політики для узгодження регуляторних і дозвільних актів. Вказані органи повинні здійснювати свою діяльність виключно на підставі відповідних статутних законів, відображаючи баланс інтересів громадянського суспільства (юридичних та фізичних осіб) та держави.

 

Реформа повинна забезпечити баланс інтересів споживачів, господарюючих суб’єктів та держави в процесі прийняття рішень регуляторними органами.

 

У зв’язку із вищевикладеним необхідно:

 

• передбачити у проекті нової Конституції України та в Законах України про Кабінет Міністрів України (в новій редакції) та про центральні органи виконавчої влади такі норми:

• визначення завдань та повноважень ЦОВВ зі спеціальним статусом із одночасним обмеженням впливу Кабінету Міністрів України на їхню діяльність;

• обмеження та чітке визначення переліку категорій регуляторних актів, порядок їх впровадження.

• прийняти відповідний Закон, який гарантував би доступ громадськості до інформації про діяльність Кабінету Міністрів України, міністерств, інших ЦОВВ і місцевих державних адміністрацій та визначав би порядок доступу до такої інформації;

• утворити парламентсько-урядову комісію з питань адміністративної реформи, зобов’язавши її проаналізувати роботу кожного міністерства та підготувати висновки за вищевикладеними принципами.

 

Місцеве самоврядування в інтересах громад.

 

Мета реформування місцевих органів виконавчої влади – сприяти розвиткові місцевого самоврядування на основі чіткого функціонального розмежування їхніх повноважень з повноваженнями органів виконавчої влади.

 

У результаті здійснення реформи виконавчої влади на підставі нової Конституції України потрібно:

 

• чітко розподілити функції та повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

• надати право органам місцевого самоврядування формувати виконавчі органи;

• надати право об’єднанням органів місцевого самоврядування впливати на законодавчий процес в питаннях, що стосуються місцевого самовряду вання;

• гарантувати дотримання прав місцевого самоврядування можливістю звернення до Конституційного суду всеукраїнським об’єднанням органів місцевого самоврядування;

• обмежити повноваження місцевих державних адміністрацій виключно контрольно-наглядовими функціями за виконанням делегованих повноважень.

 

З метою посилення ролі та статусу інститутів місцевого самоврядування продовжити бюджетну та фіскальну реформи:

 

• виробити чітку та прозору трансфертну політику, орієнтовану на забезпечення органами самоврядування виконання делегованих державою повноважень на рівні соціальних стандартів;

• зміцнити матеріально-фінансову основу місцевого самоврядування, перш за все, за рахунок розширення бази оподаткування землі, виходячи з ринкової вартості землі та середньоєвропейських ставок, упорядкування місцевих податків і зборів;

• створити умови для стимулювання нарощення фінансових ресурсів місцевого самоврядування, розширити можливості управління фінансовими ресурсами, зокрема, позичковими;

• удосконалити бюджетний процес, забезпечити рівномірність, гарантованість та своєчасність надходжень трансфертів, зменшити залежність місцевих бюджетів від рішень центральних органів влади;

• удосконалити систему та процедуру управління бюджетами, чітко регламентувати повноваження та відповідальність всіх учасників бюджетного процесу – розпорядників коштів, фінансових, контролюючих, податкових органів та казначейства;

• забезпечити відкриту державну політику в сфері інвестиційного розвитку соціальної інфраструктури;

• перейти на багаторічне планування місцевих бюджетів, перш за все, в частині бюджету розвитку;

• привести тендерне законодавство в конституційні рамки, очистити тендерні процедури від паразитування комерційних структур;

• вивести на прямі бюджетні відносини з Міністерством фінансів міста та селища міського типу;

• забезпечити ефективну систему судового захисту місцевого самоврядування.

 

У рамках адміністративно-територіальної реформи слід:

 

• максимально наблизити надання послуг до споживачів на основі розподілу повноважень між різними рівнями публічної влади за принципом субсидіарності;

• визнати територіальну громаду як первинного суб’єкта місцевого самоврядування, основного носія його функцій і повноважень;

• визнати повсюдність місцевого самоврядування;

• проводити консультації з громадськістю щодо назв населених пунктів та визначення їх адміністративного статусу.

 

Реформа Збройних Сил.

 

Метою здійснення військової реформи є підвищення обороноспроможності країни та відновлення поваги до людей у погонах.

 

Першочергові заходи:

 

• мобілізація ресурсів для створення в Україні боєздатної армії, розвиток оборонних технологій;

• забезпечення державного фінансування Збройних Сил України відповідно до параметрів, визначених Державною програмою розвитку Збройних Сил України, тобто не менше 2% ВВП за загальним фондом Державного бюджету;

• перехід до формування Збройних Сил України на контрактній основі, відмова від строкової служби до 2010 року;

• створення сучасних, принципово іншої якості складових Сектору воєнної безпеки (СВБ), воєнної організації держави, оборонно-промислового комплексу, що мають забезпечувати адекватне реагування на нові виклики і загрози;

• оснащення армії новітніми зразками озброєння і воєнної техніки, налагодження системи державного замовлення, науково-дослідних робіт;

• забезпечення інтеграції України до європейських систем колективної безпеки шляхом набуття повноправного членства в Європейському Союзі;

• виконання у повному обсязі заходів співробітництва з організацією Північноатлантичного договору відповідно чинного законодавства про національну безпеку, із вирішенням питання про кінцеву мету євроатлантичної інтеграції шляхом всенародного референдуму;

• взаємовигідна співпраця військово-промислових комплексів України та Росії;

• створення умов для дієвого громадського контролю поточного стану і процесу перебудови всього Сектору воєнної безпеки країни;

• посилення соціального захисту військовослужбовців у сфері житлового та грошового забезпечення, а також адаптації військовослужбовців, звільнених у запас;

• ліквідація диспропорції у грошовому забезпеченні військовослужбовців і працівників Збройних Сил України та інших військових формувань. Передбачити виділення відповідних коштів у Державному бюджеті;

• впровадження механізму кредитування житла для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, маючи за мету ліквідацію черги на житло. Передбачити виділення відповідних коштів у Державному бюджеті;

• виділення коштів у Державному бюджеті для створення фонду службового житла (для військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань).