• доступності, прозорості, зрозумілості правосуддя;

• забезпечення незалежності суддів від інших гілок влади та корупції;

• ліквідації «накладання» юрисдикції різних судів, яке нині дає можливості для різноманітних зловживань із підвідомчістю спорів;

• удосконалення судочинства, створення законодавчих гарантій на дотримання строків судового провадження відповідно до вимог Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, забезпечення безперервності судового процесу;

• забезпечення неухильного виконання рішень судів;

• покращення процедури формування корпусу професійних суддів;

• підвищення ефективності суддівського самоврядування;

• гарантованого та належного бюджетного фінансування судової влади;

• створення адекватних умов професійної діяльності суддів;

• розвитку третейського судочинства та процедур альтернативних (позасудових) засобів розв’язання спорів (медіації, примирення).

 

Вдосконалення судочинства в Україні потребує:

 

У частині доступності правосуддя та удосконалення його процесуальних засад:

 

• удосконалення системи судів, у тому числі скорочення максимальної кількості інстанцій розгляду від однієї справи до двох, за виняткових обставин – до трьох;

• оптимізація процедур апеляційного перегляду та касаційного оскарження з метою забезпечення сталості судових рішень судів першої інстанції;

• модернізації існуючої системи господарських судів у спеціалізовані суди з розгляду комерційних спорів, чітке визначення меж їхньої компетенції у новому Кодексі комерційного судочинства;

• завершення формування повноцінної системи спеціалізованих адміністративних судів та суттєве уточнення меж їхньої компетенції у новій редакції Кодексу адміністративного судочинства;

• забезпечення безпосередньої участі народу у відправленні правосуддя через народних засідателів та присяжних;

• оптимізація системи суддівського самоврядування через зменшення кількості її органів, визначення чіткого механізму взаємодії з Радою суддів, яку обирає З'їзд суддів, та підвищення ролі органів суддівського самоврядування у питаннях зменшення навантаження на суддів, раціоналізації кількості судів та чисельності суддів;

• призначення голови кожного з судів на основі почергового головування на обмежений строк, унеможливлення впливу голови суду на його колег;

• надання безоплатної правової допомоги соціально незахищеним категоріям громадян і звільнення їх від сплати судового збору в справах, що стосуються захисту прав людини, гарантоване забезпечення безкоштовної правової допомоги від кримінального переслідування особам, що її потребують;

• підвищення рівня поінформованості учасників судового процесу та громадян про організацію та діяльність судів, публікація в офіційних виданнях та розміщення на офіційних веб-порталах судів усіх судових рішень, які набрали законної сили;

• завершення процесу кодифікації цивільно-правового законодавства в єдиний нормативний акт шляхом інкорпорації Господарського кодексу та окремих норм Земельного кодексу в Цивільний кодекс України;

• прийняття нового Кримінального процесуального кодексу та Закону України «Про адміністративні процедури»;

• трансформації наказового провадження у функцію нотаріату.

 

У частині вдосконалення процедури формування корпусу професійних суддів та дисциплінарної відповідальності суддів:

 

• обрання суддів народом;

• виведення Конституційного Суду з-під політичних впливів; встановлення високих кваліфікаційних вимог до суддів Конституційного Суду та призначення їх за поданням кафедр конституційного права відповідних вищих учбових закладів (з правом відкликання);

• надання права З’їзду суддів розглядати та виносити рішення щодо завідомої неправосудності рішень Конституційного Суду з одночасною відставкою та дискваліфікацією суддів КС, що голосували за завідомо неправосудне рішення;

• скасування Вищої ради юстиції та передача її повноважень і функцій Раді суддів, яку обирає З'їзд суддів;

• забезпечення конкурсності та прозорості у питаннях обрання суддів з перевіркою рівня знань ними чинного законодавства шляхом складання кваліфікаційного іспиту у формі тестування;

• відокремлення дисциплінарних комісій від кваліфікаційних та надання дисциплінарним комісіям, які сформовані за принципом незалежності від всіх гілок влади, права звільняти суддів з посади за винесення завідомо неправосудного рішення, а також накладати весь спектр дисциплінарних стягнень за порушення встановлених законом судових процедур;

• прийняття Радою суддів рішення про рекомендацію суддів на посади за результатами іспиту, а також співбесіди, психологічного тестування, медичного обстеження та інших відомостей про кандидата;

• введення конкурсності у підборі суддів, що претендують на зайняття посади в суді вищого рівня;

• закріплення положень щодо обрання (призначення) на адміністративні посади голів та заступників голів місцевих судів зборами суддів, обмеження повноважень голів судів;

• визначення законом та розширення переліку підстав притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, передбачивши, зокрема, відповідальність суддів за порушення строків розгляду справи, систематичне чи грубе порушення суддівської етики, умисне та грубе порушення норм матеріального або процесуального права, порушення таємниці нарадчої кімнати тощо;

• створення при кваліфікаційних комісіях суддів та Раді суддів служб судових інспекторів, що будуть діяти на постійній основі;

• вдосконалення системи дисциплінарної відповідальності суддів, у тому числі шляхом створення служб судових інспекторів, що будуть діяти на постійній основі;

• приведення норм про імунітет суддів у відповідність з функціональною необхідністю (реальне забезпечення незалежності суддів, їхня захищеність проти непередбачуваних помилок під час розгляду справи) одночасно із посиленням кримінальної відповідальності за навмисні неправосудні рішення та інші корупційні прояви.

 

У частині належного бюджетного фінансування судової влади та забезпечення виконання рішень судів:

 

• запровадження при розробці проекту закону про державний бюджет України на відповідний рік нормативів фінансового забезпечення судів та розрахунків капітальних видатків;

• передбачити спеціальну бюджетну процедуру врахування у проекті бюджету пропозицій щодо фінансування судової влади;

• законодавчо забезпечити право органів суддівського самоврядування брати участь в обговоренні проекту закону про державний бюджет;

• передбачити спрямування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України як цільового джерела фінансування судової влади;

• скасувати Державну судову адміністрацію як окремий орган, передбачивши самостійне розпорядження суддів бюджетом відповідно до закону та під контролем Рахункової палати;

• переглянути існуючу систему оплати праці суддів, їхнього соціального та матеріально-побутового забезпечення – у бік збільшення;

• ліквідувати практику нагородження суддів за їхню посадову діяльність;

• утворити Департамент державної виконавчої служби як орган державної влади зі спеціальним статусом, що є завершальною складовою процесу відправлення правосуддя;

• поширити на Державну виконавчу службу статус правоохоронних органів;

• проведення реформи суміжних з правосуддям інститутів: прокуратури, адвокатури, системи виконання судових рішень, нотаріату, а також приведення діяльності правоохоронних органів до європейських стандартів з посиленням функції громадського контролю;

• скасування функцій загального нагляду прокуратури та введення її в систему органів юстиції;

• попереднє (досудове) розслідування кримінальних справ має бути відділене від діяльності та повноважень прокуратури;

• створення у системі Міністерства юстиції єдиного (консолідованого) реєстру прав власності на нерухоме майно, в тому числі на землю.