Україна володіє істотним природним капіталом – природними ресурсами (родючий ґрунт, вода, тваринний і рослинний світ), корисними копалинами, сприятливими кліматичними умовами, вигідним географічним положенням – що вже саме по собі створює необхідні передумови для економічного прориву. Однак сьогодні наш природний капітал використовується неефективно, а часом взагалі розбазарюється або навіть знищується.

 

Україна має і не менш істотний вироблений (інфраструктурний) капітал, створений працею багатьох поколінь українців - розвинена інфраструктура й матеріальні ресурси (підприємства, дороги, будинки й т.д.), що також може сприяти економічному прориву. Однак цей капітал сьогодні – напівзруйнований та занедбаний, що призводить до економічної стагнації й стратегічного відставання України від найрозвиненіших країн світу.

 

Більша частина фінансового капіталу України сконцентрована в руках декількох кримінально-олігархічних кланів, які найчастіше діють не на добробут, а навпаки, на шкоду суспільним та національним інтересам країни.

 

Суть стратегії БЮТ полягає в тому, щоб змусити природний, вироблений і фінансовий капітал працювати в інтересах усього суспільства, сприяти економічному прориву України, гарантом чого стануть справедлива держава, ефективна модель державного управління й розвинене громадянське суспільство.

 

Світовий досвід реформ останніх десятиліть показує, що найбільший успіх і показники росту отримали ті держави, які не були сконцентровані на вижиманні максимального ефекту з наявних природних ресурсів, не зациклювались лише на збільшенні виробленого й фінансового капіталу, а нарощували інвестиції у людський і соціальний капітал, що дозволило їм перейти на рівень постіндустріального суспільства, демонструючи значний економічний ріст і підвищення добробуту громадян.

 

Що таке людський капітал? Це знання, здібності, навички, духовні сили та здоров'я наших громадян. Усі 16 років після проголошення незалежності України, олігархія й призначена нею політична еліта, яка обслуговувала її інтереси, свідомо руйнували людський капітал, розвалюючи освіту, науку, охорону здоров'я, культуру, провокуючи демографічну кризу.

 

Соціальний капітал – це вся сукупність формальних і неформальних відносин у суспільстві – держава, бізнес, система освіти, профспілки, родина, особливості національного менталітету. Основа соціального капіталу - це взаємна довіра між різними соціальними групами, достатньо високий рівень взаємної допомоги, які поділяють члени соціальних груп і співтовариств, що створює між ними критичну масу довіри й соціальної підтримки, ефект співпраці та взаємодії, загальні цілі й цінності громадянського суспільства.

 

Стратегічними завданнями для України ми бачимо такі інвестиції в людський капітал:

 

• створення конкурентоспроможної доступної системи освіти;

• інвестиції в науку й стимулювання інновацій в економіці країни;

• повернення інтелектуальних кадрів, які покинули країну;

• поліпшення здоров'я нації через створення доступної й ефективної системи охорони здоров'я;

• ріст добробуту і якості життя громадян;

• подолання демографічної кризи.

 

Найважливішими завданнями для інвестування в соціальний капітал є:

 

• реформа державної системи влади з метою кардинального поліпшення якості його регулятивних функцій;

• викорінювання корупції, що стримує економічне зростання, руйнує основи ринкових механізмів і суспільної моралі, зводить до нуля проведені реформи, руйнує основи людського капіталу й призводить до неефективного використання природних ресурсів країни;

• посилення ролі громадянського суспільства на всіх його рівнях: від локального до загальнонаціонального.

 

Саме пріоритетність розвитку й інвестицій у соціальний і людський капітал БЮТ розглядає як основу для економічного прориву, досягнення конкурентоспроможності й побудови справедливої, ефективної держави в інтересах кожного члена суспільства, а не окремих привілейованих кланів.

 

Майбутній прорив має базуватися на ліквідації критичних для країни відставань в інституційно-регуляторному середовищі, інтенсивному створенні основ економічних знань, забезпеченні соціально відповідальної конкурентоспроможності, тобто сталості розвитку, «накопиченні» та посиленні соціального капіталу. Ця технологія допоможе модернізувати застарілу конфігурацію економічної політики країни, перед якою постають колосальні виклики глобалізації та зовнішні шоки.

 

Ми вважаємо, що в основі національної ідеї неодмінно має бути закладене прагнення до справедливого, гармонійного суспільства, держави, що забезпечить ріст якості та тривалості життя українців, можливість для кожного в інтелектуальному, духовному й фізичному розвитку. ТЕП, що ґрунтується на утвердженні конкурентоспроможності країни – це основний спосіб реалізації такої важливої для народу країни мети.

 

Ця концепція запропонована нами не випадково. Ми чітко обґрунтовуємо, чому ідея конкурентоспроможності країни в глобальній економіці знань може бути для країни головним локомотивом розвитку. Насамперед тому, що вона аполітична, прагматична, змагальна, методологічно розроблена, міжнародно-порівняльна й підлягає суспільній перевірці.

 

Основні напрямки й заходи економічної та соціальної політики країни, передбачені ТЕП, ґрунтуються, з одного боку, на міжнародно-вимірюваних статистичних показниках та експертних оцінках, а з іншого, – на основі системи порівнянь за найбільш важливими показниками із групою країн-орієнтирів.