Здійснення інтелектуального прориву неможливе без розвитку вітчизняного інноваційного бізнесу. Для розвитку інноваційного бізнесу необхідне створення індустрії венчурного інвестування, оскільки, як показує досвід усіх розвинутих країн, а також багатьох країн, що розвиваються, венчурний капітал є єдиним джерелом фінансування наукових розробок та перетворення наукових результатів у комерційний успіх.

 

Потрібно зрозуміти, що без державної підтримки розвиток венчурної індустрії в Україні неможливий. Існуюча національна банківська система, страхові компанії, приватні та інституційні інвестори не можуть здійснити кроки щодо розвитку венчурної індустрії, по-перше, через умови існування, обов’язки та власну усталену систему, по-друге, через те, що венчурний капітал є ризиковим капіталом, вони не підуть на ризик без існування позитивного досвіду у країні (відсутність практики та практична відсутність професійних управлінських кадрів), та не здійснюватимуть такі кроки в умовах відсутності політики підтримки цієї індустрії державою.

 

Сьогоднішнє ратування про підтримку науки за рахунок державного фінансування, і орієнтація при цьому на реалізацію моделі „наука-технологія-виробництво-бізнес”, тупикове без врахування інтересів бізнесу. При цьому не менш важливим фактором, який варто враховувати, є те, що орієнтація на вузькокорпоративні інтереси національного бізнесу без урахування світових тенденцій стане безперспективним та краховим шляхом розвитку української економіки.

 

Так як венчурний капітал є найбільш ефективним джерелом фінансування інноваційної діяльності, державі необхідно стимулювати створення сприятливих умов для розвитку вітчизняної індустрії венчурного інвестування. Одним з можливих шляхів реалізації цього завдання є створення технологічних венчурних фондів з державним капіталом.

 

Також потрібно підкреслити комплексність впливу венчурного капіталу: прямі та непрямі результати. Щодо першого, то у вищенаведеному вже наголошувалося про прямі результати діяльності венчурного капіталу. Що ж до непрямих результатів діяльності венчурного капіталу, то це є:

 

• переорієнтація індустріального шляху розвитку на інноваційний;

• стимулювання індустріальних гігантів до використання та запровадження новітніх технологій;

• активний розвиток фондового ринку;

• повернення коштів до України;

• призупинення відтоку людських ресурсів за кордон.

 

Світовий досвід країн, що використали розвиток венчурної індустрії для створення конкурентноздатної економіки переконливо свідчить про збільшення конкурентноздатної виробленої продукції, прискорене та успішне використання новітніх технологій в усіх галузях економіки, зростання зайнятості населення. Останнє веде до зростання купівельної спроможності населення, розширення внутрішнього ринку споживання, яке стимулює подальший розвиток нових високотехнологічних підприємств.

 

В Україні сьогодні існує Закон України “Про інститути спільного інвестування” (15.03.2001р., №2299). Цей закон визначає порядок створення та функціонування керуючих кампаній, інвестиційних фондів, включаючи венчурні фонди та не створює необхідних умов для розвитку венчурного інвестування в Україні.

 

Система запровадження розвитку венчурної індустрії в Україні має вирішувати питання фінансів, створення відповідних умов, функціонування інфраструктури, організаційні питання, освітні програми, людських ресурсів, та забезпечувати систему взаємодії між державою, наукою та бізнесом, спрямовуючись (враховувати) на світові тенденції. Така система також містить у собі як надання пільгових умов функціонування великих закордонних венчурних фондів, так і стимулювання розвитку аналогічних українських. Причому останні мають започатковуватися із часткою державного фінансування уже зараз. Це не лише сприятиме розвитку наукомістких галузей, розвитку ринку, а й створюватиме додаткові стимули для входження серйозних іноземних інвестицій. Держава таким чином демонструє свою готовність ділити ризики таких інвестицій разом із приватними (індивідуальними) та інституційними інвесторами.

 

Роль держави у створенні умов для розвитку венчурного інвестування має бути координуючою, а не керуючою. Управління венчурними інвестиціями – виключно питання бізнесу, а не держави.

 

Для залучення великих венчурних інвестицій в Україну потрібно забезпечити їх участь створенням для них певних пільгових умов щодо надання інвестицій та отримання прибутків після продажу акцій компаній, які фінансуватимуться Фондом. Окрім того, потрібно розглянути можливості щодо усунення адміністративного тиску, який спричиняє додаткові перепони на шляху входження іноземних інвестицій. Потрібно звільнити інвестора від подвійного оподаткування, а умови, що має надати Україна, мають бути більш привабливими ніж в інших країнах світу.

 

Одним із найефективніших методів розвитку венчурної індустрії в Україні із урахуванням усіх вищеозначених факторів, вбачається реалізація пілотного проекту зі створення Українського венчурного фонду – „Фонду-фондів” (надалі - Фонд) високих технологій з метою залучення до реалізації інноваційних проектів як державних ресурсів, так і коштів вітчизняних й іноземних венчурних інвесторів. Фонд має стати системоформуючим елементом усієї системи, а також джерелом фінансування на початковому етапі розвитку інноваційної системи, створюючи основу для становлення інших фінансових елементів системи.

 

Створення Українського венчурного фонду високих технологій має відбуватися за участі держави, яка візьме в його створенні активну фінансову участь. Державне фінансування передбачається не за грантовим принципом, а звичайним венчурним способом – в обмін на частку акцій фонду. Таким чином, буде створено перший український венчурний фонд за участю держави, який створить передумови для створення багатьох інших (наприклад, почавши у 1992 році з першого фонду, де обсяг державної участі становив 3 млн. дол., Ізраїль має сьогодні 87 приватних та державним фондів із загальним обсягом більше 6 млрд. дол.). У результаті буде створено умови для розвитку науково-технічного та інноваційного підприємництва, а також запущено механізми, що залучають не бюджетні кошти в наукомісткі інноваційні проекти.

 

Агентство з питань розвитку венчурної індустрії України.

 

З метою демонстрації державою політики, що дійсно спрямована на розвиток венчурної індустрії в Україні, прозорості цього процесу, а також для забезпечення умов залучення іноземних інвесторів до створення системи венчурних Фондів в Україні та для запровадження єдиних стандартів та механізмів роботи з ними на найбільш сприятливих умовах, а також виходячи із поточної ситуації в Україні:

 

• відсутності позитивної практики існування венчурного капіталу;

• фактичної відсутності досвіду держави у роботі з венчурним капіталом;

• фактичної відсутності професійних кадрів;

• не орієнтованості визначених пріоритетів соціально-економічного розвитку України на світові ринки (не конкурентоспроможності економіки України на сучасному етапі);

• відсутності професійних венчурних лобістів;

• вбачається доцільним на цьому етапі створення Агентства з питань розвитку венчурної індустрії.

 

Для вирішення вищезазначених проблем, які пов’язані з розвитком венчурної індустрії в Україні пропонується створення Агентства з питань розвитку венчурної індустрії. Таке Агентство має керуватися як державними службовцями вищого рангу, так і представниками бізнесу у рівних пропорціях. Очолити таке Агентство має людина, що має практичний досвід у бізнесі. Вбачається доречним також запросити до співпраці західних консультантів. Таке Агентство має взяти на себе, окрім представницьких функцій, питання залучення та роботи з іноземними венчурними капіталістами, аналіз світових ринків та тенденцій їх розвитку. Його консолідуюча роль між державним, приватним секторами та науковим середовищем змогла б дати серйозний поштовх до реалізації проектної діяльності у сфері розвитку наукомістких галузей та запровадження новітніх технологій в усіх галузях економіки. Також Агентство могло б взяти на себе функцію координатора питань, що пов’язані із режимом експорту портфельних компаній (див. портфельні компанії). Використовуючи тісні зв’язки із західними ринками венчурного капіталу, Агентство не лише б сприяло ефектному впровадженню моделі „наука – технологія – виробництво – ринок”, а й створювало додаткові можливості для національної економіки щодо її конкурентноздатності.